-
1 релігійна партія
-
2 religious party
-
3 Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ім. Г.С. СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ - наукова установа для розробки фундаментальних проблем філософської науки і координації філософських досліджень в країні, підготовки наукових кадрів. Створений 1946 р. в Києві. І. ф. очолювали: акад. М.Е. Омельяновський (1946 - 1952), чл.-кор. Д.Х О. стрянин (1952 - 1962), акад. П.В К. опнін (1962 - 1968), акад. В.І. ІПинкарук (1968 - 2001), од 2001 р. - чл.-кор. М.В. Попович. У розвитку І.ф. вирізняється три періоди. Перший (1946 - 1960) характеризується тим, що його наукова діяльність була дуже обмеженою ідеологічним контролем. Однак уже в той час І.ф. видав пращ, в яких зроблено серйозні кроки до осмислення досягнень фізики пер. пол. XX ст. (М.Е. Омельяновський, М.Б. Вільницький), висвітлення світогляду визначних представників укр. культури і науки - Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, П. Грабовського, М. Максимовича (Д-Х. Острянин, І.П. Головаха, В.Ю. Євдокименко, М.В. Гончаренко, О.Г. Білоус). Другий період (1961 - 1990) відзначається потужним професійним зростом і кадровим зміцненням, істотним розширенням і урізноманітненням тематики досліджень, різким скороченням кон'юнктурної тематики, створенням нових та реорганізацією існуючих наукових підрозділів, надаючи їм нового наукового спрямування. Попри незначну кількість видань, які мали апологетичний характер і намагалися підвести філософський ґрунт під ідеологічні та політичні догми, що нав'язувалися, переважна більшість наукових розробок і видань цього періоду були присвячені актуальним проблемам філософської науки. В цей час започатковуються нові наукові напрями, набирають нового повороту існуючі. Виросла група науковців, яка отримала наз ву "Київської школи філософів". Засновано новий напрям у філософії науки - логіку наукового дослідження (П.В. Копнін, М.В. Попович, С.Б. Кримський, П..Ф. Йолон, А.Т. Артюх, Є.Є. Лєдніков), у межах якого засобами формального та концептуального аналізу досягається реконструкція наукового дослідження як логічно послідовного процесу. Накреслився відхід від ортодоксальних схем аналізу філософських проблем природознавства і перехід до розробки нового концептуального апарату (П.С. Дишлевий, Н.П. Депенчук, Ф.М. Канак, В.С. Лук'янець). Розгортаються дослідження філософських проблем людини, умов формування та функціювання людського світогляду, людського світовідчуття та світосприймання (В.І. Шинкарук, В.П. Іванов, О.І. Яценко, М.Ф. Тарасенко, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов). Висвітлення історії укр. філософії та укр. культури взагалі вперше було поставлено на міцну базу історичних першоджерел. Розпочато вивчення недосліджених періодів, подій і явищ укр. філософської культури, філософської спадщини визначних мислителів минулого, зокрема, діячів Києво-Могилянської академії (В.М. Нічик, В.С Г. орський, М. В. Кашуба, М. Рогович, В.І. Іваньо). Видані фундаментальні праці з історії класичної нім. філософії (В.І.Шинкарук, М.О. Булатов). Були виконані розробки з методології соціального пізнання (В.І. Куценко, М.М. Мокляк, І.В. Бойченко, М.І. Михальченко, Ю.Д. Прилюк), соціально-психологічної структури особи та умов її формування (Л.В С. охань, О.А. Донченко). Вперше в Україні були застосовані методи конкретної соціології до вивчення радянської дійсності і обґрунтовані соціологічні концепції, істотно відмінні від офіційних (В.П. Чорноволенко, Ю.П. Сікорський, В.Л. Оссовський, В.І. Волович, В.І. Паніотто, А.О. Ручка, Є.І. Головаха, К.К. Грищенко). В кінці 70-х соціологічні підрозділи були об'єднані у Відділення соціології І.ф., а в кінці 80-х реорганізовані в окремий Ін-т соціології НАН України.. За свої наукові новації І.ф. і його науковці зазнавали гострих ідеологічних нападів та політичних звинувачень з боку партійних органів і ортодоксальних філософів. У третій період (од 1991р.) була перебудована тематика і науково-організаційна структура І.ф. відповідно до сучасних потреб трансформації укр. суспільства та духовного відродження, тенденцій розвитку світової філософської науки. Здійснені розробки і видані фундаментальні праці з актуальних проблем філософської антропології (В.І. Шинкарук, В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов, Є.І А. ндрос), філософії культури та методологічних засад осмислення історії укр. культури (В.І. Шинкарук, М.В. Попович, С.Б. Кримський, Є.К. Бистрицький, С.В. Пролеєв), естетики та філософії мистецтва (В.І. Мазепа, О.В. Білий, Р.П Ш. ульга), етики (В.А. Малахов, А.М Є. рмоленко), філософії дискурсу і філософських проблем знакових систем (М.В. Попович), логіки (А.Т. Ішмуратов, В.Й О. мельянчик), методології науки (С.Б К. римський, В.І. Кузнєцов, П.Ф. Йолон), філософії природознавства (В.С. Лук'янець, М.О. Кравченко, Л.В. Озадовська, В.Л. Храмова), екології (Ф.М. Канак, М.М. Кисельов, В.С. Крисаченко), соціальної філософії і філософії історії (М.М. Мокляк, В.І. Бойченко, В.Й. Коцюбинський), філософії нації та етносу (М.Т. Степико, Б.В. Попов, Л.Є. Шкляр), політичної філософії (В.С. Лісовий, Г.В Б. адзьо), історії філософської думки Київської Русі (В.С. Горський, Т.С Г. оліченко), філософської думки XIV - XVIII ст. (В.М. Нічик, Я.М. Стратій, В.Д Л. итвинов, О.М. Сирцова), філософської думки XIX - XX ст. (М.І.Лук, С.В. Бондар, О.С. Забужко, Л.П. Депенчук), пам'яток укр. та світової філософської думки (В.С. Лісовий, Н.П. Поліщук), історії зарубіжної філософії (В.С. Пазенок, А.Т. Гордієнко, В.В. Лях, Н.П. Поліщук, Є.М. Причепій, О.М. Соболь, Я.В. Любивий). Утворене в 1992 р В. ідділення релігієзнавства здійснило розробки і видало фундаментальні праці з філософії та історії релігії, сучасних релігійних процесів в Україні (О.С. Онищенко, А.М. Колодний, П. Косуха, П.Л Я. роцький, Л.О. Филипович, В.Є Є. ленський). Наукові розробки удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, шести наукових премій НАН України імені видатних учених. І.ф. співпрацює з багатьма зарубіжними науковими центрами. Має наукову бібліотеку, ж. "Філософська думка", "Практична філософія", "Філософські обрії", "Українське релігієзнавство", "Релігійна панорама", альманах "Мультиверсум". В І.ф. працює 91 науковець: 28 докт. наук, 56 канд. наук, 1 акад., 2 чл.-кор. НАН України, члени зарубіжних академій: Російської, Нью-Йоркської, Білоруської, Молдавської.П. ЙолонФілософський енциклопедичний словник > Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди Національної Академії наук України
-
4 freedom
свобода, воля; незалежність; вільне користування; право; привілейfreedom from unreasonable searches and seizures — свобода від необґрунтованих обшуків та вилучень майна
freedom of collective bargaining — право ( або свобода) укладати колективні угоди
freedom of meetings, demonstrations, and assemblies — = freedom of rallies, demonstrations, and assemblies свобода мітингів, демонстрацій і зборів
freedom of rallies, demonstrations, and assemblies — = freedom of meetings, demonstrations, and assemblies свобода мітингів,
freedom to establish political parties and public organizations — = freedom to establish political parties and social organizations свобода створення політичних партій і громадських організацій
freedom to establish political parties and social organizations — = freedom to establish political parties and public organizations
freedom to practice the religion of one's choice — релігійна свобода, свобода релігії
freedom to receive and give information — = freedom to receive and transmit information свобода отримувати і передавати інформацію
freedom to receive and transmit information — = freedom to receive and give information
- freedom fighterfreedom to seek, receive and import information — свобода пошуку, отримання і розповсюдження інформації
- freedom from arrest
- freedom from censorship
- freedom from double jeopardy
- freedom from duty
- freedom from encumbrance
- freedom from exploitation
- freedom from legal proceedings
- freedom from liability
- freedom from torture
- freedom of a city
- freedom of access
- freedom of actions
- freedom of action
- freedom of art
- freedom of assembly
- freedom of association
- freedom of belief
- freedom of broadcasting
- freedom of choice
- freedom of commerce
- freedom of communication
- freedom of conscience
- freedom of contract
- freedom of contracting
- freedom of discussion
- freedom of employment
- freedom of establishment
- freedom of expression
- freedom of faith
- freedom of fishing
- freedom of individual
- freedom of information
- freedom of learning
- freedom of movement
- freedom of navigation
- freedom of occupation
- freedom of overflight
- freedom of passage
- freedom of petition
- freedom of rallies
- freedom of religion
- freedom of religious worship
- freedom of science
- freedom of scientific research
- freedom of speech
- freedom of street processions
- freedom of teaching
- freedom of testation
- freedom of the air
- freedom of the city
- freedom of the high seas
- freedom of the press
- freedom of the seas
- freedom of thought
- freedom of trade
- freedom of transit
- freedom of travel
- freedom of use
- freedom of will
- freedom of worship
- freedom to contract
- freedom to organize
- freedom to provide services
- freedom to worship -
5 power
1. n1) сила; міць2) потужність; енергія3) продуктивність4) тех. двигун, машина5) могутність; влада, сила6) можливість7) розумова здібність; фізична здатність8) право, повноваження9) юр. довіра, довір'я10) дієздатність11) держава12) розм. безліч, велика кількість13) мат. степінь14) опт. сила збільшення15) релігійний екстазpower circuit — ел. енергетична мережа
power generation — тех. виробництво енергії
power house — електростанція; розм. дужа і енергійна людина; сильне угруповання; сильна команда (футбольна); гарний гравець
power plant — електростанція; силова установка, двигун; ав. гвинтомоторна група
power station — електростанція; генераторна станція; силова станція
power truck — електрокар; електровагонетка
2. v1) приводити в дію (в рух)2) бути рушійним двигуном3) обладнувати силовим двигуном* * *I n1) сила; міць2) енергія; потужністьelectric power — електроенергія; потужність; продуктивність
power factor — eл. коефіцієнт потужності
power augmentation — форсаж, форсування ( двигуна); тex.; cпeц. двигун; машина; силова установка; енергетика
3) могутність, сила, владаa party in power — правляча партія; pl боги; божественні сили; юp. влада
4) можливістьpurchasing /buying/ power — купівельна спроможність; (pl) ( розумові або фізичні) здібності
5) право, повноваженняpower of substitution — юp. право передоручення; юp. доручення ( power of attorney) юp. дієздатність, правоздатність
6) держава7) , дiaл. багато, велика кількість8) мaт. степінь; порядок ( кривої)9) oпт. сила збільшення; оптична силаII vпускати в хід або рух; служити привідним двигуном; оснащувати силовим двигуном; живити ( електро)енергією; підтримувати; надихати
Перевод: со всех языков на все языки
со всех языков на все языки- Со всех языков на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Все языки
- Английский
- Украинский